Що насправді стоїть за фразою “я не знаю, чого хочу”?

Іноді ми вимовляємо цю фразу з легкістю, ніби жартома.

Але часом вона звучить як мовчазний вирок собі.

Не знати, чого хочеш — це робити правильні речі без енергії. Погоджуватись без участі. Втомлюватись навіть від того, що має бути радісним.

«Я не знаю, чого хочу» — не завжди про відсутність мрій.

Часто — це наслідок того, що вчора, рік тому або в дитинстві мені вже показали:

👉 просити — небезпечно,

👉 хотіти — соромно,

👉 проявлятися — ризиковано.

Що стоїть за цим станом у гештальт-підході?

🔹 Ретрофлексія

Замість скерувати енергію назовні — я утримую її всередині.

Не дію, не говорю, не навіть не визнаю, що я щось хочу.

🔹 Сором і страх бути “забагато”

Колись було небезпечно говорити про потреби.

Було «не до мене».

Було «не капризуй».

Було «терпи».

І зараз уже навіть не знаю, як це — щиро чогось хотіти.

🔹 Життя “на автоматі”

Замість «хочу» — «треба».

Замість «це для мене» — «так буде правильно».

Я йду шляхом звички, але не обираю його.

🌀 Іноді ми не знаємо, чого хочемо — бо не запитуємо себе по-справжньому.

Бо не маємо мови для контакту із собою.

Бо за кожною відповіддю стоїть страх, що це нереалістично або “егоїстично”.

✨ Але гештальт-підхід — це саме та філософія, яка не нав’язує відповіді.

Він вчить слухати себе.

Помічати, де “я не знаю” справжнє, а де —  “мені не можна”.

📚 Якщо ці слова вам відгукуються — запрошуємо вас у навчання Гештальт-терапії.

Найближча група стартує 21 червня 2025 року у форматі онлайн.

Навчання триває 1 рік і підходить:

🔸 і тим, хто хоче стати гештальт-терапевтом,

🔸 і тим, хто просто прагне глибшого контакту з собою та живих стосунків із людьми.

Це більше, ніж курс. Це повернення до себе — крок за кроком.

👉 Деталі та реєстрація

Те, чого ти хочеш — вже в тобі. Його не треба вигадувати. Лише дати собі право почути.