Чому разом так погано, розберемо по пунктах?

Люди витрачають роки, щоб вибратися з токсичних стосунків, — а перед цим роки, щоб зрозуміти, що вони токсичні.

До яких тривожних сигналів варто прислухатися?

У цього типу стосунків є кілька типових симптомів.

• Паразитування.

Ви почуваєтеся китайським робітником на фабриці Apple, який працює день і ніч, тоді як ваш партнер, здається, цілком задоволений життям — втілює свої дитячі мрії, розважається, будує професійну кар’єру, не надто переймаючись матеріальною стороною роботи?

Перевірте, з ким живе ваш партнер — із вами чи з тими зручностями, які ви йому створюєте: розкажіть йому (або їй), що збираєтеся піти з високооплачуваної роботи на більш скромну, але таку, де зможете розкрити свої таланти.

Або повідомте, що вже не зможете виконувати всю домашню роботу самостійно, поки він (або вона) дозволяє собі відпочивати за комп’ютером. Реакція партнера буде красномовнішою за будь-які слова.

• Висміювання та постійні сварки.

«Він — добра людина, просто в нього своєрідне почуття гумору»,

«Милі сваряться — тільки тішаться»…

Скільки виправдань ми готові вигадати для людини, з якою живемо, навіть якщо вона день у день псує нам настрій жорсткими жартами та сварками на рівному місці!

Тим часом подібні стосунки можуть бути токсичними в буквальному сенсі: нейрофізіологи встановили, що постійний соціальний стрес призводить до підвищеного вироблення в організмі двох протеїнів, які провокують запалення та порушення обміну речовин.

Постійне з’ясування стосунків із партнером або родичами може призвести до депресії, серцевих захворювань і навіть онкологічних хвороб. Подумайте, чи адекватна це плата за те, щоб жити з цією людиною.

• Неможливість поспілкуватись про проблеми в стосунках.

Якщо ваш партнер не хоче навіть слухати про те, що потрібно щось змінювати, це свідчить про те, що йому цілком комфортно. Однак, якщо при цьому ви відчуваєте, що у ваших стосунках з’явилася проблема, це знак того, що жодної гармонії у вашому союзі немає — поки один насолоджується, іншому не по собі.

Такі стосунки з часом усе більше отруюються отрутою непорозуміння та небажання почути іншого — неможливість достукатися до партнера призводить до відчаю та відчуття життєвого глухого кута.

• Ненависть до себе та відчуття нещастя.

Одним із головних наслідків потрапляння у павутину токсичних стосунків є зростаюче невдоволення собою: коли поруч із вами перебуває людина, яка постійно вас недооцінює, рано чи пізно ви починаєте думати, що вона права, а ви — неталановита, тьмяна та безнадійна особистість.

Іноді психіка намагається підказати нам, що ми прямуємо до катастрофи.

Наприклад, дослідники встановили, що багато дівчат, які страждають на нервову анорексію, чують «внутрішній голос», який спрямовує їхні дії.

Цей внутрішній голос часто перешкоджає їхньому одужанню, заводячи їх у ілюзорну «розмову» на похмурі та безрадісні теми.

Психологи вирішили з’ясувати, про що переважно говорить з ними цей голос — для цього вони вивчили листи, щоденники та літературні твори (розповіді та вірші) пацієнток.

І з подивом дізналися, що він обговорює стосунки. Причому найчастіше навіть не з партнером, а з матір’ю, близькими родичами чи подругами. І саме ці токсичні стосунки є найважливішою причиною розвитку анорексії у пацієнток.

• Неможливість будувати сумісне майбутьнє.

Відмінною рисою хороших стосунків є відчуття стабільності та впевненості у партнері: навіть якщо ви живете з військовим кореспондентом, якого не буває вдома кілька місяців поспіль, ви цілком можете будувати з ним спільні плани та бачити своє спільне майбутнє.

У токсичних стосунках усе інакше: вас пов’язує не спільне майбутнє і навіть не спільне теперішнє, а хіба що минуле — ви намагаєтеся знайти виправдання тому, що ви досі разом, у якихось теплих спогадах, яким може бути вже п’ять або десять років.

Якщо думати про спільне майбутнє якось незручно, а іноді навіть страшно — це найвірніший знак того, що ваші стосунки отруюють вам життя.

• Маніпуляції.

Що змушує людину залишатися у токсичних стосунках, навіть якщо вона давно зрозуміла, що перебуває у глухому куті?

Це страх опинитися на самоті — показало дослідження, проведене канадськими психологами. Саме завдяки цьому страху чоловіки та жінки продовжують жити з партнерами, які поступово руйнують їхню особистість.

Важливим моментом є те, що «токсичний партнер» найчастіше відчуває (або навіть цілком усвідомлює) страх своєї другої половинки бути покинутою — і намагається за допомогою цього страху вимагати собі все нові й нові умови, на яких він готовий залишатися у цьому союзі.

Влада, як відомо, псує: чим сильніша ваша залежність від токсичного партнера, тим нахабніше й егоїстичніше він поводитиметься.

Автор

Ілля Носирєв