Термін "посттравматичне зростання" запропонували Річард Тедескі та Лоуренс Калхоун, психологи, які досліджували вплив травматичних подій на ветеранів, які брали участь у В'єтнамській війні.
Вони виявили, що хоча досвід страху та страждань може бути важким, деякі люди випромінюють позитивні зміни у своєму житті після пройденої травматичної ситуації.
Ось які 5 аспектів аостравматичного зростання вони виявили
Відчуття більшої сили.
Це переживання власної сили і потужності проходити крізь наступні складнощі та напругу.
Важкі життєві ситуації можуть допомогти людям відкрити для себе свою внутрішню міць і ресурси. Вони можуть розвивати самоствердження та впевненість у власних здібностях.
Розвивають самоствердження та впевненість у власних «Можу!»
Більше цінування життя.
Люди починають бути вдячними за кожен день життя та цінувати маленькі життєві дрібниці, передивляються пріоритети. Вдячність була важливою складовою цього аспекту.
Відбувається зміна перспективи:
Люди можуть змінити свою оцінку світу та свого місця в ньому після травматичного досвіду.
Вони стають більш уважними до цінностей та більш вдячними за прості радощі життя.
Нові можливості та перспективи.
Так, травматична подія зробила недоступним та втраченими певні аспекти життя. Втім люди знаходять нові перспективи у своєму житті, ті що не бачилися раніше.
Відбувається досягнення нового значення: Травматичний досвід може спонукати людину переосмислити свої життєві цілі та призначення, відкривши для себе нові шляхи розвитку.
Стосунки стають більш глибокими.
Люди починають проявляти більшу емпатію, співчуття та піклування про інших.
Стають більш сприйнятливими до болю іншого і можуть створювати глибші зв’язки та стосунки.
Духовна екзистенційна зміна.
Розуміння критичності життя: Люди можуть докладати більших зусиль для глибшого розуміння суті життя, смерті, та того, що справді важливо.
Люди починають переосмислювати сенси та цінності.
Зустріч із травмуючою подією дає поштовх для перегляду сприйняття сутності смерті та життя. Люди починають шукати відповіді на великі філософські питання: У чому сенс жити? Яка моя ціль? Що буде цінним?
Доктор Тедескі відзначив, що у посттравматичному зростанні у когось присутні усі п’ять аспектів, а у когось один-два.
Адже є багато версій і способів посттравматичного зростання. І кожен з них важливо помічати та з гідністю та повагою зустрічати.
Саме цей фокус уваги на зростання стає опорним і допоміжним.
Одночасно, він відзначив важливим розуміння, що:
Зростання після травми розглядається як таке, що походить не від травми, а із сутності людини.
Допомагає розвитку НЕ сама травмуюча подія, а те, як людина зустрічалася, гартувалася та боролася з цією подією та її наслідками, як відбувався процес осмислення того, що сталося.
Посттравматичне зростання — це індивідуальний процес, і не всі люди виявлять його після травматичних подій.
Однак деякі фактори можуть підвищити ймовірність виникнення PTG, такі як наявність соціальної підтримки, гнучкість та адаптивність, оптимізм і активна самостійність.
Важливо зазначити, що PTG не усуває негативні наслідки травматичного досвіду або не зводить до мінімуму його тяжкість.
Замість цього, PTG може існувати поряд з травматичними наслідками, створюючи складний психологічний образ у кожної особи.
Текст створений на основі посту Надії Рехтіної