1. Тисни на емоції.
Емоції – надзвичайно цінне джерело енергії в житті людини. У ситуації прийняття рішень вони можуть як допомогти, так і сильно нашкодити.
При переважанні емоційних реакцій на перший план виходить критерій «подобається – не подобається», «вписується в мою картинку світу, або не вписується», а не «достовірно – недостовірно».
Будь-яка інформація чи то відповідає нашим шаблонам і стереотипам сприйняття, чи то ні.
Новизна по суті пов'язана з тривогою, і її потрібно швидко «упакувати» в звичні шаблони, інакше доведеться переглядати їх, а це досить важко і енерговитратно.
Тому – тисни на емоції, що більше емоцій, то більше шансів, що людина взагалі не буде думати над наданою інформацією.
Для посилення емоційних ефектів можна використовувати пару простих прийомів:
Ярлики – слова або словосполучення, що викликають у свідомості стійкі і дуже прості, стереотипні асоціації та образи, переплетені з емоціями. Гра з ярликами – дуже важлива.
Скажімо, наприклад, опонента можна назвати шахраєм, і тоді кожен, хто його підтримує, автоматично теж стає шахраєм.
Або ж назвіть людину брехуном, а себе принципово чесним – і тоді всі, хто не з вами, – теж брехуни.
Загалом, принцип ви зрозуміли…
Пафос. Пафос дозволяє найбанальніші речі звеличити до розмаху епічного стану і відчувати себе героєм.
Звідси в звичайних кримінальних діях хтось розгледить «революційну боротьбу», «подвиг заради вселенської справедливості» або «жертву в ім'я дітей і майбутнього».
Пафос дозволяє легко підміняти поняття.
Сумніви легко видати за слабкість, а імпульсивність – за рішучість.
2. Не давайте часу на роздуми.
Пауза – безцінний момент для того, щоб зупинитися і задуматися. Осмислити, зважити всі ЗА і ПРОТИ. Неможливо критично думати в суєті і поспіху.
Постійно вкидати все нові і нові порції інформації, причому неважливо, правда це чи брехня – важливий той величезний потік даних, який проблематично осмислити. Особливо якщо тиснути на емоції.
Давати інформації однозначну інтерпретацію. Відбулася якась важлива подія?
Відразу ж назвати винних і аргументувати це чимось на кшталт «хто ж ще», «ми ж знаємо, кому вигідно» і так далі.
Чекати не можна, просто давати інформацію без інтерпретацій – теж.
Тому доречні заголовки, які з самого початку задають потрібне сприйняття. Дуже важливо не повертатися до вкинутої інформації.
Важливо просувати відразу ж висунуті (і вигідні) припущення як вже давно встановлені факти, навіть не натякаючи на їх гіпотетичність.
3. Максимально поляризуй свідомість.
Ніяких півтонів, ніяких альтернатив. Є Зло і є Добро. Зі Злом компромісів бути не може.
Є «ми», є «вони».
Є праві і винні.
Варіантів тільки два: або «свої», або «інші».
4. Знімай відповідальність.
Відчуття відповідальності сильно гальмує прийняття необдуманих рішень і роздуми над інформацією.
Відповідальність за будь-які дії потрібно покласти на опонента. Це він винен в тому, що ми намагаємося зробити якесь зло (можливо, навіть по відношенню до нього ж).
Бажано акцентувати увагу на тому, що вони заважають нам самим фактом свого існування.
5. Виключіть перспективу майбутнього.
Дуже шкідливе питання: «І що далі?».
Замислюватися про майбутнє небажано, оскільки сама постановка питання включає спробу осмислити те, що робиш зараз, з позицій результату.
Отож, в жодному разі не давай опонентові заглядати аж так далеко.