Щоразу, коли ми встаємо перед необхідністю вибирати, ми повинні пам'ятати, що насправді перед нами всього два варіанти.
Вибір на користь минулого або вибір на користь майбутнього.
Вибір на користь минулого.
Це вибір на користь звичного і знайомого.
На користь того, що вже було в нашому житті.
Вибираючи минуле, ми вибираємо стабільність і знайомі шляхи, зберігаємо впевненість в тому, що завтрашній день буде схожий на сьогоднішній.
Не потрібно ніяких змін і ніяких зусиль.
Всі вершини вже досягнуті, можна спочивати на лаврах. Або, як варіант – нам погано і важко. Але хоча б знайомо і звично. І хто знає, може, в майбутньому, буде ще гірше…
Вибір на користь майбутнього.
Вибираючи майбутнє, ми вибираємо тривогу.
Невідомість і непередбачуваність.
Тому що майбутнє – справжнє майбутнє – неможливо передбачити.
Майбутнє неможливо передбачити і передбачити, але можливо планувати. Однак нерідко планування майбутнього – це планування нескінченного повторення сьогодення.
Ні, справжнє майбутнє – це невідомість. Тому цей вибір позбавляє нас спокою, і занепокоєння поселяється в душі... але розвиток і зростання – тільки в майбутньому. У минулому його немає, минуле вже було і може тільки повторюватися. Іншим воно вже не буде.
Отже, щоразу в ситуації серйозного (а іноді і не дуже) вибору перед нами постають фігури двох ангелів, одного з яких звуть Спокій, а іншого – Тривога.
Спокій вказує на добре второвану вами або іншими людьми дорогу.
Тривога – на стежку, що впирається в непролазний бурелом.
Ось тільки перша дорога веде назад, а друга – вперед.
Старий єврей Авраам, вмираючи, покликав до себе своїх дітей і каже їм:
- Коли я помру і постану перед Господом, то він не запитає мене:
«Аврааме, чому ти не був Мойсеєм?»
І не запитає: «Авраам, чому ти не був Даниилом?»
Він запитає мене: «Аврааме, чому ти не був Авраамом?!».
Автор тексту - Ілля Лапитов