Співзалежна особистість всередині вас може знаходиться в «сплячому режимі» і не подавати ознак життя рівно до тих пір, поки ви не вступите в любовні відносини або не опинитеся в соціальній ізоляції (тривале відрядження, імміграція, відпустка).
У цих ситуаціях звичні психологічні захисти можуть ослабнути, і ви відчуєте себе дитиною 2-3 років, що залишилися один на один з цим страшним і незрозумілим світом.
Як рибалка рибалку бачить здалеку, так і співзалежні люди зазвичай знаходять один одного і створюють дисфункціональні союзи.
Залежні люди зосереджуються на зовнішніх винагородах та ігнорують свої внутрішні бажання і почуття.
Вони абсолютно не вміють просити, вважаючи за краще закиди або роль мовчазної жертви.
Почуття в цих відносинах оголюються тільки в конфліктах, які підсвідомо створюються для того, щоб скинути тягар накопиченого роздратування.
Роздратування в позиції жертви неминуче, оскільки вона вважає, що саме партнер не дає їй створити ідеальне життя, причому вона сама не може змінити його/або ситуацію. Безсилля, як відомо, породжує гнівливість.
Які почуття та думки формують співзалежну особистість у вас?
СОРОМЛЮСЯ..
Свого тіла (є набагато красивіше і молодше, ніж у мене), свого соціального стану (не маю роботи, машини, квартири і т.п.), своїх родичів.
Зізнатися навіть самому собі, що моя потреба «бути коханим», «бути у відносинах» надзвичайно важлива для мене. Не кажучи про це на побаченнях, погоджуючись на секс в надії, що він переросте в тривалі відносини.
Говорити «ні» і відмовлятися від того, що мені не подобається.
Висловлювати свої справжні почуття зі страху бути відкинутим (раціоналізація: «сильні люди не видають своїх емоцій»).
Просити те, що мені потрібно, бо боюся відмови.
БОЮСЯ..
Періодів самотності, коли мені потрібно жити наодинці і піклуватися про себе.
Того, що я зіпсував комусь настрій (відчуваю себе винуватим).
Того, що інші мене можуть не цінувати і не помічати.
Бути відкинутим своїм партнером (тому постійно підлаштовуюся під його бажання).
Розчарувати інших людей (тому не маю права на помилку).
Бути господарем свого життя (тому що доведеться покласти відповідальність за те, що відбувається на себе, а це важко і страшно)
Давати відсіч, коли мої кордони порушуються.
Вступати в конфлікт і захищати свої інтереси.
Залишатися наодинці з самим собою.
Власного гніву.
ОЧІКУЮ…
Що інший сам вгадає мої бажання і потреби, і задовольнить їх
Хтось інший, а не я, зробить перший крок
Хтось інший запропонує цікаво провести час, і я просто погоджуся
Хтось інший створить для мене сприятливі умови
Що мій партнер зміниться, і всім стане добре
Що все налагодиться само собою, варто тільки почекати
ЗЛЮСЯ..
Що цей світ не справедливий і жорстокий
Що все йде не так, як мені хочеться, і мені хронічно не щастить
Що людям до мене немає ніякого діла, всі егоїсти і живуть тільки для себе
Що я повинен весь час бути ідеальним і хорошим
Що я не такий гарний/успішний / розумний / багатий, як інші
Що люди не відповідають моїм очікуванням
Що люди не цінують моєї доброти і моїх зусиль в їх бік
На себе, що в усьому винен, і виправити помилки неможливо
Що у мене немає сил на те, щоб поліпшити своє становище
У співзалежних відносинах, якими б тісними і близькими вони б не здавалися, мало любові і багато взаємовикористання.
Однак, якщо ви ніколи не були психологічно самостійним і автономним, то вам здається, що такі симбіотичні відносини, які були у вас з батьками, і є та сама справжня любов.
Автор: Ірина Федоськіна