Повертаємось до нашого циклу постів про базові емоції людей.
Спочатку згадаємо, що таке емоції і для чого вони потрібні…
Емоція –накопичена енергія для зміни або збереження дистанції і процесу контактування.
Емоція дозволяє змінювати дистанцію між собою та іншим, а також варіювати інтенсивність контакту.
Базові емоції – це елементарні емоції, які більше ні на що не розщеплюються, вони є складовими інших складних емоцій.
До них відносяться: страх, злість, відраза, печаль, сором, вина, ніжність, радість, задоволення, інтерес, здивування, вдячність.
Відмінною рисою базових емоцій є те, що вони легко перетворюються в бажання і дію.
Складні емоції переживаються складно, тому що вони вимагають одночасного задоволення двох і більше потреб (часом протилежних). Кожна емоція підтримує свій процес зміни дистанції і активності.
Токсичний рівень емоції – це такий рівень емоційного збудження, при якому ця емоція домінує і гальмує появу інших емоцій, руйнує контакт організму з середовищем, звужує сприйняття до тунельного, організовує надмірне зосередження енергії без розрядки, веде до втрати орієнтування і здатності до тестування реальності, підміни реальності на уявлення і фантазії про реальність. При цьому виникає надмірне збудження і стан непереносимості даної емоції.
А сьогодні поговоримо про ЗДИВУВАННЯ.
Здивування породжується різкою зміною стимуляції. Зовнішньою причиною для здивування служить раптова, несподівана подія.
У мить здивування наш розум ніби стає порожнім, всі розумові процеси немов припиняються. Саме тому реакція подиву не отримує достатнього осмислення.
Переживання подиву трохи нагадує відчуття від легкого удару електричного струму: м'язи миттєво скорочуються, і ви відчуваєте легке поколювання від збудження, яке змушує здригнутися.
Відчуваючи здивування, ми не знаємо, як реагувати на стимул; його раптовість породжує у нас почуття невизначеності.
Якщо здивування настільки швидкоплинне і майже не чинить мотивуючого впливу на розумові процеси і дії людини, то які ж його функції? Основна функція здивування полягає в тому, щоб підготувати людину до ефективної взаємодії з новою, раптовою подією і її наслідками.
Таким чином, основна функція здивування полягає в тому, щоб в момент раптової зміни в навколишньому середовищі припинити активність нервової системи, яка перестала бути доречною і може стати на заваді адаптації.
Згідно з влучним висловом Томкінса (Tomkins, 1962), «здивування – це емоція очищення каналів». Здивування звільняє нервові шляхи, готує їх до нової активності, відмінною від попередньої.
Здивування підтримує орієнтацію в просторі, часі і ситуації, зупиняє або звужує процес взаємодії, фіксує дистанцію, підсилює кордони. Здивування фокусує увагу на змінах в полі і дає енергію для орієнтування в ньому.
Здивування підтримує спонтанну саморегуляцію, а також здатність бачити нове в звичайному і очевидному.
Здивування блокується втомою, оскільки немає сил на адаптацію до нового в середовищі.
Токсичне здивування Здивування – це шок.
А якщо вам подобається розбиратися в емоціях, більше розуміти свої власні почуття
або ви навіть хотіли б професійно допомагати іншим робити своє життя приємнішим і кращим, то ми запрошуємо вас до нас на навчання методу гештальт-терапії!
Подробиці програми, умови навчання або форма заявки в групу – у нас на сайті за посиланням.