Уся тема співзалежності крутиться навколо дефіциту.
Але не тільки дефіциту любові, але ще і навколо дефіциту ідентичності.
Що відбувається з співзалежною особистістю?
Говорячи метафорою:
ви приїжджаєте в новий будинок, але крім холодних голих стін, нічого немає.
Немає меблів, холодильника, мікрохвильовки.
Спати ніде, їжу покласти нікуди, а якщо захочеш поїсти, то ніде її розігріти.
І виходить, що куди не подивися - нічого не облаштовано, холодно, самотньо.
І найголовніше у вас немає грошей (ресурсів) для цього облаштування.
Але тут ви зустрічаєте людину, яка говорить своєю поведінкою:
у мене все є і диван, і холодильник, і мікрохвильовка, і гроші, а ще я - теплий.
І начебто Еврика? Ось він «порятунок»?! Все начебто круто?
Але ситуація така, що він точно знає, де повинна стояти ліжко, де - мікрохвильовка і холодильник.
Якщо пропонувати своє бачення, то ця прекрасна людина починає ображатися або злитися.
А в самі для вас страшні моменти нагадувати, що без нього ви ніхто і якщо що - «я тут все облаштував».
І начеб то каже: тепер живи моїми правилами.
А своїх загалом і немає, там порожня ніша.
А порожні ніші, як відомо, легко заповнюються.
Ось і виходить, що «хто я?» невідомо, але точно відомо, ким треба здаватися для оточуючих.
Здаватися – це грати роль, яку від мене чекають.
Тому, що хочуть бачити мене таким.
Я готовий закрити питання любові за рахунок себе (своєї особистості), тому що, по суті, її і немає.
Там – порожнеча і невідомість.
Там – біль і страх.
Там тривожно і розгублено.
А найголовніше: зрозумілий спосіб взаємодії – мені кажуть, а я роблю.
Не потрібно входити в цю темну область себе, стикатися з болем і страхом.
Адже завжди є той, хто «завезе» те, чого не вистачає.
Бути – це знати себе, свої емоції і почуття, розуміти свої межі, знати свої переконання, в чому я можу поступитися, а в чому – ніколи.
Відчувати опору на своє внутрішнє «Я», на свої ресурси.
Не чекати зовнішньої оцінки і схвалення, знаючи, що внутрішній компас не підводить зараз.
І найбільша трагедія співзалежності полягає в тому, що так хочеться любові іншого,
але любити можна тільки того, хто є, а не роль, яку людина грає.
А для цього необхідно закінчити ремонт в своєму внутрішньому будинку, аби він став безпечною опорою і фортецею.
Автор: Олексій Ходовський