Як працюють гештальт-терапевти
- kigipkiev

- 18 бер. 2019 р.
- Читати 1 хв

Головна відмінність гештальт-терапії від інших психологічних шкіл — це робота «тут і зараз», дослідження процесів клієнта в теперішньому часі (навіть якщо йдеться про події минулого).
Водночас важливо розуміти, що коли клієнт приходить на терапію, його актуальність рідко перебуває повністю в теперішньому.
Початківці гештальтисти часто поспішають і відразу переходять до питання: «Як це пов’язано з тобою зараз?»
Проте, щоб привести клієнта в теперішній момент, потрібно мобілізувати його енергію, яка часто ще знаходиться у минулому досвіді, але все ж розгортається в «тут і зараз».
Існує прийом «Презентіфікація», який полягає у поступовому перенесенні фокусу клієнта з процесів «там і тоді» в «тут і зараз». Для цього важливо спершу перенести процес у терапевтичну ситуацію і лише після цього звертатися до життєвих ситуацій клієнта.
Крім того, це безпосереднє спостереження процесу «тут і зараз» — у ситуації «Я і Ти, тут і як».
Щоб перейти до цієї частини, важливо знання контексту, в якому це виникло. Йдеться не про саму історію клієнта, а саме про контекст!
Можна уникнути складних теорій і інструментів і просто працювати у контакті двох феноменологій, у діалозі, опираючись на власну інтуїцію, ставлячи питання, проявляючи цікавість і зацікавленість самим клієнтом, а не його історіями. Багато гештальт-терапевтів працюють саме так.
І все ж існує інструмент, яким кожен гештальтист має володіти досконало: евристична схема Пола Гудмена — поняття циклу контакту.
Це свого роду гештальт-діагноз ситуації.
По суті, це спосіб розуміння гештальт-терапевтами того, як організовані проблеми клієнта, де він стикається з труднощами, чим вони викликані та на що слід звернути увагу.




Коментарі