kigipkiev5 ВАЖЛИВИХ ТЕЗ ПРО ДИТЯЧИЙ ГНІВЗ КНИГИ ПСИХОТЕРАПЕВТА ВАЙОЛЕТ ОКЛЕНДЕР
Оновлено: 28 серп. 2021
Злитися – нормально, тримати гнів в собі – ні.
Про права дітей і дорослих на почуття і емоції написано чимало книг і статей. Але нашим дітям, як і раніше, не можна злитися.
Словосполучення «дитячий гнів» продовжує народжувати страх і питання…
Що не так зі мною і з моєю дитиною? Коли вже вона на людину стане схожою?
Вайолет Оклендер, доктор психології, гештальт-терапевт, фахівець з сімейного та дитячого консультування, у своїй чудовій книзі «Приховані скарби. Путівник по внутрішньому світу дитини» розповідає про те, для чого дитині необхідне обурення і як з ним бути.
1. Гнів – спосіб довести власну значимість.
Прояв гніву у дитини – лише спроба спочатку позначити, а далі – задовольнити власні потреби.
Гнів –не показник того, що дитина погана, зла і невдячна.
Діти не вміють спокійно і обґрунтовано говорити про те, чого хочуть. А про те, чого не хочуть, – тим паче.
Маленькій людині набагато простіше прокричати мамі в обличчя неприємну і страшну фразу в дусі «я тебе ненавиджу», ніж пояснити, чим же вона викликала його роздратування і образу.
Чим сильніше дитина стримує власний гнів, тим менше вона піклується про свої бажання, тим слабкіше віра в те, що дорослі попіклуються про її потреби.
На жаль, разом з цими відчуттями до дітей поступово приходить розуміння своєї нікчемності, «Я» дитини пригнічується.
Травмоване «Я» Вайолет Оклендер порівнює з квіткою, що в’яне. Образне, але дуже гірке порівняння.
2. Непрожитий гнів може стати причиною самознищень і хвороб.
Звучить неприємно, але багато дітей, які не мають можливості висловити свій гнів, починають шкодити самим собі – робити з собою те, що хотілося б зробити своєму кривдникові.
У книзі Оклендер розповідає про дівчинку, котра викликала у себе мігрень, роздряпувала шкіру, виривала волосся, починала відчувати болі в животі.
Все це – реакція на агресивну фразу «ніколи не смій так говорити».
Дівчинка розуміла, що висловлювати свої емоції відкрито – небезпечно. Тому і починала шукати інші, більш безпечні способи.
У цьому випадку біль в животі був тим, що не сказано, приховано, залишено при собі без надій і пояснень.
Діти, яким не дозволяют