top of page
  • Фото автораkigipkiev

Чи лікує психотерапевт клієнтів?




Психотерапевт не намагається змінити клієнта.


Це одна з ключових особливостей психотерапії.

З якою часто непогоджуються клієнти і на якій "спотикаються" починаючі психотерапевти.



Очевидно, що в процесі психотерапії (якщо вона успішна) людина змінюється. І іноді ці зміни досить суттєві.



В першу чергу - змінюється відчуття людиною самої себе, внутрішніх страждать стає менше, з'являється розуміння своїх потреб і способів їх реалізації.



І, як правило, внутрішні зміни призводять до змін зовнішніх.

Людині стає легше жити своє життя - вона краще справляється з кризами, краще працює, легше встановлює корисні зв'язки і закінчує шкідливі, частіше відчуває задоволення і щастя.



Ця картина доволі оптимістична, і ті, хто ніколи не був на терапії, дивлячись на своїх "протерапевтованих" друзів приходять з очікуванням суттєвих змін на краще. І, бажано, швидких і безболісних.



Це місце, де психотерапевту легко потрапити в пастку.

З одного боку, казати що у психотерапії немає задачі змінювати клієнта - доволі фруструюча інтервенція. Особливо на початку терапії.



З іншого боку, підтримувати їдею про те, що клієнт має змінитись, а психотерапевт та людина, яка може ці зміни забезпечити - доволі спокуслива позиція.


Вона дає відчуття влади і контролю в терапії, збільшує позитивний перенос і дозволяє уникати незадоволення клієнта.



В той же час це робить психотерапевта вразливим до знецінення (як клієнтського, так і власного) в майбутньому. І може приводити до втрати відчуття власної професійності, якщо бажані зміни не відбулись.



Щодо клієнт-терапевтичних стосунків, це вносить напругу між терапевтом і клієнтом. Яка дуже часто не усвідовлюється.

На цьому зупинимеся окремо.





Майже в кожної людини є хтось, хто прагне щоб вона змінилась. В дитинстві це батькі і вчителі, в дорослому житті це близькі, друзі, партнер, керівник.

Батькі, до речі, часто також очікують змін і від дорослих дітей.



Також сюди відноситься і суспільство в цілому - воно завжди очікує від нас якихось змін, часто даючи протиречиві послання. І хоча "суспільство" - доволі абстрактне поняття, кожна людина наповнює його своїми сенсами.



Формула таких змін проста - "роби як треба і все буде добре".


Кому "треба" и кому буде "добре" - очевидно далеко не завжди, тож ця формула є класичним інтроектом.



А інтроект - це ідея, якій людина намагається слідувати і одночасно з цим підсвідомо опирається їй.



Оскільки психотерапевт сприймається як значима, мудра або впливова фігура - немає нічого дивного, що клієнт переносить попередні стосунки в терапію і очікує інтроеційної позиції психотерапевта.



Клієнт приходить з несвідомим очікуванням, яке виглядає приблизно так: "Скажи що мені робити, я змінюсь і це налагодить моє життя".



І може вимагати у терапевта прийняти цю роль і злитися, якщо цього не відбувається.

В той же час, якщо ця роль буде прийнята - клієнт почне опиратись. Його внутрішній конфлікт "я маю себе змінити\я хочу бути таким який я є" перейде з внутрішнього простору у зовнішній і почне розігруватись в стосунках з психотерапевтом.



Це особливо яскраво проявляється у клієнтів, схильних до інтроекції, з токсичним соромом (нарцисичних), пасивно-агресивних, схильних до аутоагресії та нечутливих до своїх ID-процесів.



В цій ситуації задача психотерапевта не бути учасником цієї сцени, а допогти клієнту усвідомити цей конфлікт.



Добре, скажете ви. Якщо психотерапевт не тільки не гарантує змін, а й навіть не ставить собі задачу змінити клієнта.


Тоді, власне, що саме робить психотерапевт? І як бути з тим, що по факту зміни відбуваються?



Головна задача психотерапевта - допомогати клієнту краще усвідовлювати себе.

Так, в більшості випадків покращене усвідомлення себе призводить до важливих змін в житті.


Але ці зміни є скоріш побічним ефектом, а не основною задачею.

І бувають ситуації, коли усвідомлення не призводить до змін, тому що клієнт так вибирає.



Основна ідея полягає в тому, що, власне, зміни - це вибір клієнта. Який він може робити, а може і не робити.



Усвідомлення допомагає краще зрозуміти ситуацію, причино-наслідкові зв'язки, ризики, можливості і перешкоди майбутніх змін.



Рішення про зміни - це виключно відповідальність клієнта.



А психотерапевт буде залишатись почуч з клієнтом не залежно від його рішення - тому що йому цікаво не те, яким клієнт стане в майбутньому, а те, який він є прямо зараз.



Автор тексту Олексій Виноградов

2 перегляди
bottom of page