Травма залишається одним з найскладніших досвідів, через який може пройти особистість. Її наслідки можуть тривати все життя, проявляючись у різних формах, таких як ПТСР, тривожні розлади, депресія та інше.
Методи лікування постійно розвиваються, щоб вирішити цю складну проблему, і один з таких нових методів - це процесуальний підхід.
Розуміння процесуального підходу
Процесуальний підхід до лікування травми ґрунтується на вірі, що травматичні досвіди зберігаються не лише як спогади, але й глибоко вкорінені в процесах тіла.
З цієї перспективи травма розглядається як шаблони відчуттів, емоцій та руху, які стали "застряглими" у тілі, призводячи до дисфункціональних реакцій.
Основні принципи роботи у процесуальному підході:
Втілення: Травма сприймається як така, що збережена в тілі, а не лише в розумі. Отже, методи лікування повинні звертатися як до фізичних, так і до психологічних аспектів.
Послідовність: Лікування розглядається як процес, який розгортається поетапно. Це не просто розповідь про травматичну подію, а обробка її в ряді кроків.
Регуляція: Важливим аспектом цього підходу є забезпечення перебування особистості у "вікні толерантності". Це означає, що під час терапії пацієнт не повинен бути занадто збудженим (або занадто пригніченим
Методи в процесуальному підході:
Соматичне відстеження: Терапевти навчають клієнтів спостерігати і описувати фізичні відчуття в їхніх тілах. Це допомагає розуміти, як травма проявляється фізично, і дозволяє глибше з'єднатися з травматичною подією без перевантаження.
Титрування: Це поступовий підхід до травматичної пам'яті. Замість глибокого занурення у травму, особистість поступово з нею зближається, щоб запобігти ре-травматизації.
Метод маятника: Це переміщення між травматичною пам'яттю та ресурсом (позитивна пам'ять або відчуття). Це допомагає людині вчитися тому, що вона може безпечно повертатися до стану спокою після пригадування травматичної події.
Ресурсування: Цей метод забезпечує особам інструменти для заземлення під час терапії. Це може включати пригадування щасливого спогаду, зосередження на фізичному відчутті (наприклад, відчуття стільця) або роботу з диханням.
Переваги процесуального підходу:
Цілісне лікування: Цей підхід розглядає як розум, так і тіло, забезпечуючи всеосяжний процес лікування.
Залученість: Навчаючи особистостей розпізнавати та керувати своїми відчуттями, процесуальний підхід дає їм можливість контролювати свій процес лікування.
Мінімізація ризику ре-травматизації: Поступовий і сталий підхід гарантує, що особи не будуть перевантажені, зменшуючи шанси ре-травматизації.
Гнучкість: Процесуальний підхід може бути інтегрований з іншими терапіями, роблячи його адаптованим залежно від потреб особистості. І звичайно, він чудово поєднується з Гештальт-підходом!
Comments