
Синдром самозванця найчастіше асоціюється з кар’єрою: відчуття, що ти недостатньо компетентний, що твої досягнення – випадковість, і що ось-ось хтось «викриє» тебе.
Але цей феномен глибше проникає у життя – зокрема, у стосунки, створюючи невидиму загрозу близькості.
ЯК ПРОЯВЛЯЄТЬСЯ СИНДРОМ САМОЗВАНЦЯ У СТОСУНКАХ?
Людина може сумніватися у своїй привабливості, у тому, що вона достатньо цікава або гідна любові
Це відчуття:
«Мені просто пощастило бути з таким партнером, але він/вона скоро зрозуміє, що я не такий/та, ким здаюся».
Такі думки підживлюють тривогу та ведуть до поведінкових патернів, що підривають стосунки.

ЯКІ МЕХАНІЗМИ ПРАЦЮЮТЬ?
Постійна потреба у підтвердженні
Людина з синдромом самозванця потребує постійного запевнення у тому, що її люблять, цінують, що партнер задоволений. Це створює дисбаланс: одна сторона змушена постійно «доводити» свою любов, а інша – не здатна її приймати.
Що робити?
Розвивати здатність приймати любов без постійного підтвердження. Запитати себе: «Чи можу я дозволити собі просто бути у цих стосунках?»
СТРАХ БУТИ ВИКРИТИМ

Постійний страх, що партнер «зрозуміє, що я не такий хороший, як здаюся», може призводити до самосаботажу: дистанціювання, уникання глибокої близькості або навіть розриву стосунків.
Що робити?
Практикувати відкритість, дозволяючи собі бути вразливим. Гештальтпідхід допомагає досліджувати страхи через безпечний діалог.
ПЕРФЕКЦІОНІЗМ ТА УНИКНЕННЯ КОНФЛІКТІВ
Людина може прагнути бути ідеальним партнером, приховуючи справжні почуття, щоб не «засмутити» іншу сторону.
Це створює фальшиву гармонію, у якій немає місця для справжнього контакту.
Що робити?
Навчитися витримувати напругу конфліктів як частину здорового контакту. Визнати, що бути собою – це не небезпечно.
ПОРІВНЯННЯ СЕБЕ З ІНШИМИ
Людина може постійно порівнювати себе з попередніми партнерами коханої людини або загальноприйнятими стандартами «ідеальних» стосунків
Це ще більше підсилює відчуття невідповідності.
Що робити?
Фокусуватися на унікальності своїх стосунків, а не на зовнішніх стандартах.

ЯК ЗМІНИТИ СЦЕНАРІЙ?
Синдром самозванця у стосунках – не вирок, а запрошення до більш глибокого самопізнання
Практикувати самоприйняття – досліджувати, коли і чому виникає відчуття «я не гідний».
Бути відкритими до партнера – ділитися своїми сумнівами без очікування, що партнер «вилікує» від них.
Робити маленькі кроки – залишатися в стосунках, навіть коли виникає бажання втекти або приховати частину себе.
Гештальт-підхід вчить нас бути чесними у контакті, визнавати свої страхи й приймати свою недосконалість.
Найцінніше у стосунках – бути собою.
Opmerkingen