top of page
  • Фото автораkigipkiev

Причини порушень харчової поведінки.



Спочатку було слово.

І спочатку була ЇЖА!



ЇЖА це те, без чого ми не можемо жити і поповнювати життєві сили.



Під час їжі люди отримують багато радості, через їжу дбають один про одного, виражають любов, під час їжі знайомляться та будують відносини…



Але часто ЇЖА може заміняти важливі аспекти нашого життя, слугувати лікуванням від нудьги.



ЇЖА може ставати набагато більшим сенсом, аніж живлення нашого тіла для здорового життя.



Іноді ЇЖА стає предметом внутрішніх дискусій, переживань, суперечок у сім'ї, бонусом чи покаранням.



Як же виходить, що така важлива частина нашого життя може стати проблемою?



СІМЕЙНА СИСТЕМА



Більшість причин приведуть нас у дитинство.



Важливо пам'ятати, що харчова поведінка починає формуватися ще в віці немовля, коли дитину приносять матері на годування.



Для маленької дитини їжа спочатку має яскравий емоційний колір, і крім фізіологічної потреби, задовольняє ще цілий ряд важливих потреб.



Для маленької дитини їжа - це і безпека, і комфорт, і тепло, і любов матері, і спосіб заспокоїтися. Саме тому – харчова поведінка кожної людини відображає його емоційні потреби та душевний стан.



Якщо дивитися на залежність від їжі з точки зору сімейної системи, то фактороутворювачами можуть бути такі критерії: нестабільність у сім'ї, відкидання з боку значущого дорослого, відсутність підтримки, насилля над дитиною, як фізичне, так і психологічне.



СОЦІАЛЬНІ ФАКТОРИ



Великий вплив на формування порушень харчової поведінки мають інтроєкти, пов'язані з їжею, а також «нездорові» сімейні харчові звички.




Наприклад: «залишати їжу на тарілці не можна»; їжа строго за годинами; їжа під телевізор; заборона в сім'ї на відмову від їжі.



Ці інтроєкти та звички впливають на формування екстернальної харчової поведінки, коли дитині наче б кажуть: «не довіряй собі, ми краще знаємо, коли ти голодний, а коли ситий».



Також можна відзначити використання солодощів як нагороди, інтроєкти про те, що їжа - ознака достатку і благополуччя, їжа для розваг і від нудьги.



ПРИКЛАД ІЗ ПРАКТИКИ.



У однієї клієнтки було потужне бажання у завжди повністю заповненому холодильнику.



Через роботу, спрямовану на усвідомлення своїх почуттів та потреб, вона зрозуміла, що це дає їй найсильніше почуття безпеки. І як тільки їжа в холодильнику закінчувалась, у неї виникала сильна тривога.



Обговорюючи її дитинство, вдалося натрапити на цікавий факт.



Її родинна сім'я переживала різні часи, мама гроші не відкладала, а робота була пов'язана з проектами і оплачувалась періодично.



Коли у мами роботи не було, всі сиділи на голодний живіт, іноді відмовляючи собі у весері.



Коли ж мама отримувала дохід, всі разом йшли в магазин і влаштовували вдома справжній пир.



Клієнтка виросла, має стабільний дохід, але не зайти в магазин після роботи вже не може. Їжа і повний холодильник для неї – ознака благополуччя.



Варто розуміти, що це був не єдиний фактор порушення харчової поведінки і переїдання у цієї клієнтки.



Мав місце і залежний тип поведінки і відсутність сепарації з матір'ю, але це достатньо яскравий приклад впливу сім'ї і сімейних звичок, пов'язаних з їжею на формування проблем з харчовою поведінкою.



ЦИКЛ КОНТАКТУ ПРИ ПОРУШЕННЯХ ХАРЧОВОЇ ПОВЕДІНКИ.



Розглядаючи цикл контакту з їжею у клієнта з порушенням харчової поведінки, можна зрозуміти, які механізми переривання контакту використовуються в кожному конкретному випадку.



Зазвичай задоволення потреби проходить у декілька етапів.



РОЗГЛЯНЕМО КЛАСИЧНИЙ ЦИКЛ КОНТАКТУ:

  • преконтакт (виникнення бажання, імпульсу через відчуття),

  • контактинг (усвідомлення потреби, мобілізація сил і реалізація способів її задоволення),

  • фінальний контакт (безпосередньо контакт з потребою),

  • постконтакт (асиміляція досвіду, повернення в стан спокою).



Що ж відбувається з циклом контакту при "нездоровій" харчовій поведінці, де контакт переривається, і за допомогою яких механізмів?





ПРЕКОНТАКТ



Все починається з відчуття: "я чогось хочу".



І ось тут приховується перша небезпека.



В ідеалі людина добре орієнтується у своїх почуттях, слухає сигнали свого тіла, не поспішає, і прислухавшись до себе, розуміє свою потребу.



Але що, якщо дана фаза пропускається?



Тоді будь-яке відчуття, почуття, що виникло в організмі, не може бути ідентифіковано точно і може бути сприйнято як сигнал про голод.



Якщо говорити про механізм переривання контакту на цьому етапі – це конфлюєнція, неможливість зрозуміти, до якої потреби відносяться власні відчуття.



Часто таке трапляється при алекситимії, клієнт просто не може розпізнавати свої почуття, і в цьому випадку, будь-який душевний і тілесний дискомфорт сприймається як голод.



КОНТАКТУВАННЯ.




Отже, людина правильно визначила потребу і пройшла етап предконтакту успішно. В ідеалі потрібно почати діяти.



Припустимо, потреба людини не повʼязана з їжею, а наприклад, у визнанні.



Клієнт зробив щось значуще, він відчуває захоплення і бажання заявити про себе і продемонструвати себе, але на шляху до реалізації потреби зіткнувся з інтроєктом "треба бути скромним".



Якщо інтроєкт не усвідомлюється і з'являється на межі 1 та 2 стадії циклу контакту, там може статися заміна фігури.



Збудження припиняється.



Тут же може спрацювати проекція: "про мене погано подумають".



Енергія спрямовується вже на підтримку проекції. Рух зупинений, в гру вступає ретрофлексія. Для зняття напруги на допомогу знову приходить їжа – дія в себе, хоча потреба у визнанні передбачає дію назовні.



Третя фаза – ФІНАЛЬНИЙ КОНТАКТ.





Збудження вже не може стримуватися і проривається.



Відбувається так званий зрив, коли справа не обмежується стандартною порцією.



Дії мають компульсивний характер.



Часто на цій стадії спостерігається ще один механізм переривання контакту - дефлексія.



Тобто, людина не може витримати повний контакт з їжею і намагається змістити фокус своєї уваги на інший об'єкт: “їжа під телевізор”, їжа під час читання книги, їжа в дорозі, і навіть їжа у компанії за розмовами.



Все це може призвести до того, що людина просто пропустить момент насичення.



На цьому ж етапі людину з порушеннями харчової поведінки починає турбувати відчуття провини та сорому.




ПОСТКОНТАКТ.



Енергія спадає, має відбутися асиміляція та інтеграція досвіду. В ідеалі людина сита і задоволена.



Але не у в випадках з порушеннями харчової поведінки.



У випадках переїдання сам період завершення контакту був затягнутий, для асиміляції не лишилося енергії та простору.



Якщо ж мала місце відмова від їжі - то контакту взагалі не було, асимілювати нічого.



Окрім того, ми пам'ятаємо, що якщо потреба спочатку не стосувалася харчування, але задовольнилася через їжу, збудження зменшиться лише частково, і внутрішнє напруження у значній мірі збережеться.

2 перегляди
bottom of page