top of page
  • Фото автораkigipkiev

ПАСТКА СПІВЗАЛЕЖНОСТІ: СОРОМЛЮСЯ І БОЮСЯ, ОЧІКУЮ І ЗЛЮСЯ



Співзалежна особистість всередині вас може знаходиться в «сплячому режимі» і не подавати ознак життя рівно до тих пір, поки ви не вступите в любовні відносини або не опинитеся в соціальній ізоляції (тривале відрядження, імміграція, відпустка).



У цих ситуаціях звичні психологічні захисти можуть ослабнути, і ви відчуєте себе дитиною 2-3 років, що залишилися один на один з цим страшним і незрозумілим світом.



Як рибалка рибалку бачить здалеку, так і співзалежні люди зазвичай знаходять один одного і створюють дисфункціональні союзи.



Залежні люди зосереджуються на зовнішніх винагородах та ігнорують свої внутрішні бажання і почуття.

Вони абсолютно не вміють просити, вважаючи за краще закиди або роль мовчазної жертви.



Почуття в цих відносинах оголюються тільки в конфліктах, які підсвідомо створюються для того, щоб скинути тягар накопиченого роздратування.



Роздратування в позиції жертви неминуче, оскільки вона вважає, що саме партнер не дає їй створити ідеальне життя, причому вона сама не може змінити його/або ситуацію. Безсилля, як відомо, породжує гнівливість.



Які почуття та думки формують співзалежну особистість у вас?



СОРОМЛЮСЯ..

  • Свого тіла (є набагато красивіше і молодше, ніж у мене), свого соціального стану (не маю роботи, машини, квартири і т.п.), своїх родичів.

  • Зізнатися навіть самому собі, що моя потреба «бути коханим», «бути у відносинах» надзвичайно важлива для мене. Не кажучи про це на побаченнях, погоджуючись на секс в надії, що він переросте в тривалі відносини.

  • Говорити «ні» і відмовлятися від того, що мені не подобається.

  • Висловлювати свої справжні почуття зі страху бути відкинутим (раціоналізація: «сильні люди не видають своїх емоцій»).

  • Просити те, що мені потрібно, бо боюся відмови.



БОЮСЯ..


  • Періодів самотності, коли мені потрібно жити наодинці і піклуватися про себе.

  • Того, що я зіпсував комусь настрій (відчуваю себе винуватим).

  • Того, що інші мене можуть не цінувати і не помічати.

  • Бути відкинутим своїм партнером (тому постійно підлаштовуюся під його бажання).

  • Розчарувати інших людей (тому не маю права на помилку).

  • Бути господарем свого життя (тому що доведеться покласти відповідальність за те, що відбувається на себе, а це важко і страшно)

  • Давати відсіч, коли мої кордони порушуються.

  • Вступати в конфлікт і захищати свої інтереси.

  • Залишатися наодинці з самим собою.

  • Власного гніву.



ОЧІКУЮ…


  • Що інший сам вгадає мої бажання і потреби, і задовольнить їх

  • Хтось інший, а не я, зробить перший крок

  • Хтось інший запропонує цікаво провести час, і я просто погоджуся

  • Хтось інший створить для мене сприятливі умови

  • Що мій партнер зміниться, і всім стане добре

  • Що все налагодиться само собою, варто тільки почекати



ЗЛЮСЯ..


  • Що цей світ не справедливий і жорстокий

  • Що все йде не так, як мені хочеться, і мені хронічно не щастить

  • Що людям до мене немає ніякого діла, всі егоїсти і живуть тільки для себе

  • Що я повинен весь час бути ідеальним і хорошим

  • Що я не такий гарний/успішний / розумний / багатий, як інші

  • Що люди не відповідають моїм очікуванням

  • Що люди не цінують моєї доброти і моїх зусиль в їх бік

  • На себе, що в усьому винен, і виправити помилки неможливо

  • Що у мене немає сил на те, щоб поліпшити своє становище



У співзалежних відносинах, якими б тісними і близькими вони б не здавалися, мало любові і багато взаємовикористання.

Однак, якщо ви ніколи не були психологічно самостійним і автономним, то вам здається, що такі симбіотичні відносини, які були у вас з батьками, і є та сама справжня любов.



Автор: Ірина Федоськіна

12 переглядів

댓글


bottom of page