Пасивна агресія – це тип поведінки, який виражається у непрямому опорі діям або поведінці інших людей.
Якщо ми не маємо можливості дати зрозуміти іншим, що ми відчуваємо, ми можемо робити це іншим способом: надувати губи, язвити, прокрастинувати, забувати про щось важливе...
ЧОМУ МИ ПОВОДИМОСЯ ПАСИВНО-АГРЕСИВНО?
НАЙЧАСТІШЕ ТОМУ, ЩО НАС ТАК НАВЧИЛИ.
Наприклад, якщо дитину в дитинстві іколи не вчили розуміти та виражати свої почуття, то дорослим вона навіть не зможе ці почуття впізнати.
ЧЕРЕЗ НЕВПЕВНЕННІСТЬ
Часто людина навіть не зможе сказати, що вона злиться, якщо її про це запитати прямо.
І не тому, що вона хоче обманювати, а тому, що сама цього не розуміє.
Буває складно визнавати те, що нас боляче і ображає, адже це видає наші потреби (у увазі, визнанні тощо) і робить очевидною нашу неідеальність та вразливість.
У світі, де цінують впевненість у собі та силу, важко показувати свої слабкості.
ЧЕРЕЗ ВІДСУТНІСТЬ ДОВІРИ
Також ми можемо так поводитися, коли обстановка не передбачає відкритої та чесної комунікації.
Таке буває у робочих колективах. Особливо з ієрархічною структурою (в армії, наприклад).
У такій обстановці складно сказати начальнику те, що ми насправді думаємо, що він самодур (навіть якщо це об'єктивно так). Злість доводиться стримувати, але вона нікуди не зникає, і проривається назовні у вигляді пасивної агресії.
ЩО РОБИТИ?
Розуміти, що ви відчуваєте.
Вчитися сповільнюватись і прислухатися до себе – це основний спосіб впоратися з пасивною агресією.
Вчитися привласнювати собі свої почуття.
Важливо розуміти, що те, що ви відчуваєте – важливо, що ви маєте на них право. Що ваші почуття говорять про ваші потреби.
І останнє – практика! Буває дуже нелегко говорити іншим людям про те, що ви відчуваєте, що з вами відбувається і чому.
Це може бути справді важко і страшно. Але це важливо.
Це може допомогти вам не тільки стати самим собою у відносинах. Це може змінити самі відносини.
Зробити їх глибшими та цікавішими.
Comments