Я знаю, у що я вірю. І я знаю, що я вірю в те, що це правильно. Я продовжую захищати те, у що я вірю і навіщо я вірю. І я вірю, що я знаю, що я вірю в те, що я вірю, тому що я вірю, що я вірю в правильні речі.
(Джорж Буш)
Так-так, саме так працюють переконання.
Деякі з них вірно нам служать і підтримують у важкі часи.
Але є й ті, завдяки яким ми затримуємося в цих важких часах на довгі місяці і навіть роки.
Ось деякі з переконань, що роблять нас нещасними.
1. «Я нікому не потрібен, мене ніхто не любить»
Закріплюється при ігноруванні або приниженні.
Виникає для зупинки гіркоти, сорому, провини і жалю, які виникають при неможливості задовольнити потребу в симпатії і визнання.
Зупиняє активність по досягненню бажаного.
2. «Я – той, кого ніхто не може зрозуміти»
«Я – найбільш адекватний з усіх, навколо одні ідіоти»
Закріплюється при зіткненні з відмінностями: позицій, інтересів, цінностей, поведінки.
Виникає, щоб уникнути зустрічі з чужим світоглядом, впливу на свої погляди, освоєння нового, прояснень, переговорів, розгубленості, невизначеності, роздратування, страху, збудження.
3. «Я – нікчемний, негарний, слабкий, старий, безвольний, ненормальний...»
«Мені хронічно не щастить, я – невдаха»
Закріплюється, коли важко конкурувати і активно пропонувати себе як працівника, коханого, друга та ін.
Виникає, щоб уникнути страху, азарту, агресивності, наполегливості, недоречності, збентеження, сорому і «врятуватися» від можливого відторгнення.
4. «Кожен сам за себе»
«Моя хата з краю, нічого не знаю»
«Я все одно нічим не зможу допомогти»
Закріплюється в моменти, коли зароджується співчуття до іншого, якому потрібна допомога. Виникає в ситуації невміння встановити межі своєму співчуттю, страху бути використаним, а також, щоб уникнути співпереживання, спогаду про свою аналогічну ситуацію, злості, провини, невпевненості в собі, психологічного «поглинання», надання допомоги, відмови іншому.
5. «Навколо лише егоїстичні, жорстокі, байдужі люди»
«Нікому не можна довіряти»
Закріплюється в моменти образи на те, що люди піклуються про себе, а не про власника установки.
Виникає, щоб уникнути дорослої турботи про себе, спокушання, агітації, взаємовигідних рішень, переговорів на рівних, побоювання, невизначеності, активності, потреби, сорому, провини, агресії, маніпуляція іншими (а раптом хтось засоромиться і стане піклуватися?).
Отже, можна помітити, що часто переконання – це «захист» від важких почуттів, така собі анестезія.
Однак життєвий шлях передбачає зустріч з непростими завданнями, вони часто відчуваються нами як зовнішні, однак це і внутрішні завдання.
Для їх ефективного вирішення нам знадобляться всі наші психічні ресурси, чимала частка яких (гнучкість, активність, ясне бачення, стійкість та ін.) базується на чутливості – здатності тонко сприймати і адекватно реагувати, виражати себе.
Чутливість змушує нас переживати вразливість (часто болісно), але і допомагає гнучко пристосовуватися до реальності, ефективно облаштовуючи своє життя і відкриваючи людське щастя.
Запрошуємо вас на лекцію, на якій ми розглянемо:
· шляхи формування переконань
· як вони впливають на наші життєві вибори
· а також способи роботи з переконаннями в психотерапії
Лекцію веде
Христина Смаглій:
· Практикуючий психолог / гештальт-консультант
· Куратор школи психології для мам
· Тренер-стажист перших ступенів у Київському Інституті Гештальту та Психодрами
Для кого ця лекція:
· для студентів-психологів
· для практикуючих фахівців
· і для тих, кому в принципі цікаво дізнатися про цю тему більше
Лекція зараховується в заліковку студентів КІГіП.
Оплатити запис лекції можна за посиланням.
Comments